З Національною Асоціацією Рієлторів США у Асоціації Фахівців Нерухомості (рієлторів) України взагалі, і у Київського відділення АФНУ зокрема давно встановлені дружні, ділові стосунки. Було чимало зустрічей на різних рівнях, у різні часи, от і нещодавно наша делегація у складі 27 чоловік взяла участь у роботі конгресу НАР США. Досвід діяльності НАР надзвичайно цікавий, американські колеги звичайно ж, значно випереджають українців по багатьох параметрах рієлторської діяльності. Тому і повчитися у них є чому, але, оцінюючи рівень роботи американців, нам звичайно ж, цікаво і інше: а як вони оцінюють нас? Що, на їхній погляд, потрібно робити нашим рієлторам, щоб досягти стандартів світової практики? На ці, та інші запитання повинен був дати відповіді діловий візит до Києва експерта Національної Асоціації Рієлторів Вільяма МАЛКАСЯНА, (Асоціація рієлторів штату Вісконсин) з яким було проведено ряд зустрічей та бесід за участю провідних фахівців АФН(р)У.
10 років виповнилося Київському міському відділенню АФН(р)У, зроблено чимало для того, щоби професія рієлтора зайняла шановане місце у молодому українському бізнесі. Але погляд збоку, оцінка незаангажованої людини завжди цікава, а в даному випадку може бути ще й корисною. Що ми робимо не так? Які слабкі, або навпаки – сильні сторони діяльності українських рієлторів можуть впасти в око навіть за такого, вельми короткострокового візиту фахівцю із країни, де операціям з нерухомістю виповнилося не одне століття?
Вочевидь, дещо Вільяму МАЛКАСЯНУ вдалося розгледіти. Зокрема, на зустрічі з активом КМВ АФНУ гість зробив такі зауваження. Однією із найслабкіших позицій нашого рієлторського руху є та обставина, що чимало агенцій та й самих рієлторів не мають доступу до Інтернету. На його думку, якщо агенція на початку роботи не має доступу до Інтернету, до електронної пошти, то через рік-два він буде вже їй не потрібен: така фірма просто зникне з ринку цих послуг. Звичайно, йому легко виносити такі вироки, а у нас є величезна кількість малих міст, де рієлтори, як у старі недобрі часи працюють в основному ногами, а не курсором... Заважає розвитку Київського відділення АФНУ і те, що слабкими темпами поповнюються його ряди. Що можна зробити? А хоча б розробити, винайти, придумати перелік нових, цінних послуг для нових, потенційних членів Асоціації. Наприклад, знайти спосіб підключати через свого провайдера до мережі Інтернету маленькі компанії чи агенції, що зробить їх входження до лав КМВ АФНУ привабливим і безумовно корисним. Що іще? Наприклад, відсутність належної цікавості до АФНУ з боку влади, що і зумовлює ситуацію, коли професія рієлтора офіційно існує, рієлторський рух самотужки, але розвивається, а Закону про рієлторську діяльність досі немає. Сама Асоціація не досить активно розвиває зв’язки із міжнародними корпоративними рієлторськими організаціями, а тому не повною мірою використовує накопичений ними досвід. До того ж, такі зв’язки могли б дати можливість виставляти на продаж на міжнародний і, зокрема, ринок США українські об’єкти нерухомості, і навпаки. (До наших слабких сторін можна було б додати ще й тотальне незнання іноземних мов, у чому самі зізналися представники української сторони).
Але не тільки на наші слабкі вузли показав гість. Пан МАЛКАСЯН відзначив і те, що на його думку, має стати базою для подальшого темпового розвитку Асоціації. Наприклад, велике значення має сам факт існування національної Асоціації рієлторів і відділень її у всіх регіонах країни. Так само, як добрі взаємовідносини з представниками засобів масової інформації. Маємо гарні стандарти практики, добре діє арбітраж, але необхідно придумати таку систему відносин, яка б змушувала людей виконувати рішення керівних органів. І ще чимало ділових, добрих порад почули активісти рієлторського руху КМВ АФНУ від Вільяма МАЛКАСЯНА. Можливо, це допоможе нашим рієлторам ліпше зорієнтуватися у власних намірах та планах, тим паче, що саме зараз верстаються як плани роботи, так і бюджет Асоціації на наступний рік.
Ольга Коваленко, КМВ АФНУ
Обсудить в форуме >>>
|
